Дворовые песни — О Житомир аккорды

 C  
А це було в сільскому клубі, 
 Am  
де вишивали чуваки, 
 F  
дівчата лускали насіння, 
 G F G  
а хлопці гнули матюки. 
 
Ми познайомились на танцях, 
а ти була в рожевих штанцях, 
тебе я сразу покохав, 
бо в тебе лівчик виглядав. 
 
А ми їбалися на криші, 
в 40-градусний мороз, 
твоя пізда покрилась льодом, 
мій хуй встрічав дід мороз. 
 
А ми лежим на купі гною, 
а я милуюся тобою, 
на тобі пляттячко рябе, 
мабуть я виїбу тебе. 
 
О-о-о, Житомир, це не місто не село, 
О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло. 
 
А на Житомирськом вокзалі, 
обвалився потолок, 
Бабу Нюру придавило,  
аж з пізди пішов димок. 
 
А на Житомирськом вокзалі, 
кугути автобус ждали, 
хто з лопатой, хто з мішком, 
усі попиздили пішком. 
 
А це було біля вокзалу, 
де пролітав аероплан, 
усі їбальніки задерли, 
а я спиздив чемодан. 
 
А це було біля вокзалу, 
де задавили мурав’я, 
цілий місяць м’ясо їли, 
да ще осталось дохуя. 
 
О-о-о, Житомир, це не місто не село, 
О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло. 
 
А очеретом хата вкрита, 
а до двере пизда прибита, 
а хто і їде, хто і йде, 
туди копіючку кладе. 
 
А ішов батько, ішов я, 
да не поклали ніхуя, 
батько прямо, а я в бік, 
батька пиздять, а я втік. 
 
А я біжу по кукурузі, 
а качани по яйцям б’ють, 
а зупинитися не можу, 
бо доженуть, пизди дадуть 
 
О-о-о, Житомир, це не місто не село, 
О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло. 
 
А тётя Рая, тётя Рая, 
а вам посилка із Шанхая, 
а в посилке три китайця, 
і дружно дєржуться за ящик. 
 
А на рєкє качався буй, 
к нему пливёт какой-то дядя, 
дядя-дядя не валуй, 
а то дєльфін откусит ногу. 
 
А то ведь вовсе был не буй, 
а то ведь вовсе был не буй, 
а то ведь вовсе был не буй, 
а от кита огромный хвост. 
 
На бэрегу лежат 2 трупа, 
на бэрегу лежат 2 трупа, 
у одного из-под улупа, 
лежит огромная… Збер-книжка. 
 
Себя от голода страхуя, 
зашли в кабак 4 дяди, 
у одного из-под улупа, 
торчала конская… Узда. 
 
А хрестьянин торжествуя, 
б’ёт коня за кончик… Уха. 
ему на встречу идёт старуха, 
ведёт быка за тоже ухо. 
 
Пошёл в аптеку Дед Антон, 
что бы купить себе… Таблетки, 
а у него из-под улупа, 
торчала красная… Рубашка. 
 
Какой-то маленький вассал, 
все стенки замка обошёл, 
но нечего там не нашёл, 
он к секретарше подошёл. 
 
А тётя Валя, тётя мать, 
ведь вы порядочная… Тётя, 
вы мне скажите где живёте, 
и я приййду к вам ночевать 
 
О-о-о, Житомир, це не місто не село, 
О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло.